Що робити, коли залежний зірвався

 Як насправді відбувається зрив

Розглянемо типову ситуацію.  Ви посприяли одужанню Вашого залежного родича, відправивши його на проходження програми психосоціальної реабілітації.  Через деякий час він усвідомив багато нового, визнав свої помилки, став на правильний шлях, почав займатися спортом, правильно харчуватися, а його мова нарешті очистилася від нецензурних виразів та брані.

Він все ще проходить завершальний етап ресоціалізації, але Ви вже знаходитеся у передчутті його повернення додому і того, яким щасливим і безтурботним буде ваше життя. І дійсно, повертаючись додому, він влаштовується на роботу, приходить додому рано, водить Вас на  прогулянки і купує подарунки. Але може статися і таке, що одного разу, прийшовши додому Ви просто побачите Вашого сина, який нерухомо лежить на дивані і ані слова не може сказати через велику дозу спожитих наркотиків. Або ж одного разу Ваш люблячий чоловік, замість вже звичних квітів, принесе додому пляшку горілки, будучи і сам вже далеко не тверезим. Що Ви будете робити тоді? Ви впевнені, що готові до такого? Ті, хто хоча б раз проходили цей довгий і нелегкий шлях одужання разом зі своїми родичами, знають, наскільки важко вдруге повірити людині, яка Вас підвела, наскільки уся Ваша сутність пручається і заперечує те, що сталося, наскільки Ваше «Я» не хоче знову починати цей складний шлях з нуля ….

Не дивно, що в момент, коли Ви дізнаєтеся, що Ваш близька людина, в тверезість якої Ви вклали багато зусиль, терпіння, часу та грошей, все це знецінила та вирішила повернутися до старого, Вам здається, що вмить весь світ просто впав і тільки що сталося  найжахливіше, що взагалі могло статися. Та поспішу Вас запевнити – це зовсім не так.  Як би це дивно і не звучало, але зрив-це нормально!  Вам зовсім не почулося: зрив – це природний етап одужання.  Розглянемо це питання докладніше.

 Що таке одужання від залежності

 Залежність – це хвороба

У більш ранніх статтях ми вже не раз говорили про те, що залежність (причому, як наркотична і алкогольна, так і ігрова) – це хвороба. Дана хвороба вже давно діагностована, вивчена та описана, що значно підвищило ефективність терапевтичних методів, які на сьогоднішній день застосовуються для її лікування. Відповідно до офіційного визначення, залежність – це хвороба хронічна, рецидивна та невиліковна. Тому, не дивно, що і процес її лікування повинен бути тривалим та систематичним.

 Від чого одужує залежний

Коли більшість людей чують визначення «хвороба», яке застосовується до визначення проблеми залежності, у них відразу ж виникають асоціації, пов’язані з медикаментозними маніпуляціями та підвищеним піклування медперсоналу.  Але залежність – не зовсім стандартна хвороба.  Вона досить велика і охоплює багато сфер одночасно.  Хвороба залежності вражає не тільки біологічний (фізичний) стан людини, але і її психологічний стан, соціально-адаптивні здібності, а також – духовне зростання та розвиток.  Тому, не дивно, що і одужувати залежна людина повинна теж у всіх цих чотирьох сферах одночасно.

Як одужує залежна людина

Як же має відбуватися це одужання? Зважено, усвідомлено, регулярно і безперервно – ось, власне, основні критерії, на які ми рекомендуємо спиратися залежній людині в процесі її одужання.

 Біологічна сфера одужання

Про одужання в біологічній його сфері ми вже говорили раніше, коли розглядали початковий етап лікування, який реалізується шляхом медикаментозних маніпуляцій.  Також до даної сфери можна віднести і такі оздоровчі техніки, як фізичних вправи, загартовування, правильне харчування, відпочинок та режимність.

 Психологічна сфера процесу одужання

Тут мова йде про коригування залежного мислення, яке породжує залежну поведінку. Інструментами, які використовуються для одужання в даній сфері є і психотерапевтичні групи, і індивідуальні консультації у фахівців, і самопізнання.

Соціальна сфера одужання від залежності

Дана сфера також зазнала значних пошкоджень в процесі вживання, тому не менше потребує лікування.  Тут мова йде про вибудовування конструктивних взаємин з іншими членами соціуму, про усвідомлення себе частиною соціуму, а не окремої ізольованої його частини, а також про отримання задоволення та радості від спілкування з іншими людьми.

 Духовна сфера процесу одужання

Духовна сфера практично і не була розвинена у людини, яка постійно знаходилася у процесі вживання, тому тут, як правило, мова йде навіть про закладання основ моралі, етики, а також про пошуки Вищої Сили та створення особистих взаємин з Нею.

 Зрив та одужання

Як ми вже говорили раніше, одужання – це процес, і він ніколи не завершитися, тому що  хвороба залежності не може бути повністю вилікувана, її можна лікувати – тобто залежна людина може до кінця свого життя перебувати в ремісії.  В рамках даного твердження зрив є нічим іншим, ніж просто етапом одужання.  Звичайно ж, ідеальним варіантом є повне одужання залежного одразу ж після першого курсу лікування і аж до кінця свого життя, але так відбувається далеко не завжди.  Як стверджують самі фахівці з залежності, деяким людям просто необхідно пережити зрив, тому що тільки так вони зможуть позбутися ілюзії того, що на відміну від всіх інших залежних, саме у них вийде вживати контрольовано, в малих дозах і без шкоди для усіх сфер життєдіяльності людини.

Зрив визначається, як одноразове вживання психоактивної речовини в той час, як рецидив – це вже повернення всього комплексу залежного мислення та поведінки.  Але, важливо розуміти і те, що зрив не відбувається раптово, сам по собі.  Вживання – це кінцевий результат, якому передувало нагромадження проблем у всіх чотирьох сферах.  Не буває такого, що залежний щодня робить зарядку, правильно харчується, трудитися на роботі, достатньо відпочиває, перебуває в конструктивних довірчих взаєминах в сім’ї, з друзями і на роботі, має певні взаємини з Вищою Силою, і тут, раптом, ні з того, ні з сього, починає вживати наркотики … Зрив свідчить лише про те, що залежна людина перестала одужувати.  Вона зупинилася, а, коли мова йде про залежність: зупинка в процесі одужання неминуче веде до зриву!

Тому, дорогі читачі, якщо так трапилося, що Ви, або ж Ваш залежний родич все ж таки зірвався – не впадайте у відчай.  Зрив – це не вирок і не кінець;  це – етап.  Що ми порадимо Вам робити?  Для початку заспокойтеся.  Обговоріть ситуацію з самим залежним.  Зв’яжіться з провідним його фахівцем.  І прийміть рішення продовжити процес одужання.  Якщо все буде зроблено правильно, залежний обов’язково проаналізує те, що трапилося, зробить висновки і більше не наступить на ті ж граблі.  І пам’ятайте головне: НЕ ІСНУЄ БЕЗВИХІДНИХ СИТУАЦІЙ!0

Гаряча лінія з питань алкоголізму, наркоманії та ігроманії:

+38 (067) 125-33-55

+38 (095) 125-33-55